У книзі обговорюються проблеми, що викликають серйозні розбіжності серед фахівців. У першій її частині йдеться про синтетичну природу пушкінського романтизму, про співвідношення у творчості Пушкіна почав доромантичних і власне романтичних, про романтичну забарвленість його реалістичних творів. У другому розділі критично розглядаються три стійкі міфи про поета: міф про Пушкіна як «чистого художника», далекий від актуальних суспільних проблем; про Пушкіна як істинного християнина і переконаного монархіста; про Пушкіна як безумовного однодумця декабристів. Їм протилежний аналіз низки найважливіших творів Пушкіна зрілої пори, виявляються їх таємні, приховані сенси, що вислизають зазвичай від уваги читачів і критиків. Нарешті третій розділ складають статті із двотомної «Онегінської енциклопедії» (1999; 2004), присвячені головним героям та найважливішим особливостям побудови роману у віршах. Книга адресована не лише фахівцям-літературознавцям, а й широкому колу читачів російської класики.