«За сюжетом „Останній герой“ — щось, що нагадує притчу, мораль якої запозичена з „Казки про рибалку та рибку“. Безробітний романтик Вітя з дружиною вчителькою Люсею, майже як пушкінська стара, методично набивають ціну за кревні метри, і їхня квартира справді дорожчає з кожним днем. Ось тільки незговірлива родина в жодну не погоджується на переїзд менше ніж за мільйон доларів. Тут пану Марданю начебто таки час ухилитися від сюжетних стереотипів і явити диво — хоча б таке близьке серцю бізнесмена, як пачки з купюрами в руках у бідної вчительки. На жаль, з мораллю, як і з драматургічною логікою, у бізнесменів суворо, а отже, розбите корито обов'язково з'явиться в належному місці. У фіналі безробітний, що зазнався, залишається без копійки, будинок зруйнований, у колег з „Атлантиди“ незапланований прибуток, з яким автор, не відходячи від сцени, здається, готовий їх привітати. Олена Рибакова (Комерсант)»