Справжнє видання продовжує лінію, відкриту раніше в серії «Літературні пам'ятки» томами німецьких містиків Майстра Екхарта та його учня та сподвижника Генріха Сузо. В основу книги покладено твір духовної доньки і співавтора останнього — черниці-домініканки Елізабет Штагель (бл. 1300—1360). престарілих монахинь та власноручних записів покійних сестер домініканського Ордену, а також особистих спостережень самої Е. Штагель. По суті, це свого роду безпрецедентна хроніка масових психозів, що вразили в 1-й половині XIV століття ряд монастирів східної Швейцарії та південної Німеччини, нарис девіантних форм релігійно мотивованої поведінки: аскетичних вправ, екстазів та чудес. Водночас «Житія» є одним із великих творів німецькомовної літератури пізнього Середньовіччя. «Житіям» Е. Штагель супроводжують інші репрезентативні тексти першорядної важливості, згруповані в розділі Доповнення. Частина I розділу склали твори, що представляють жіночу містичну традицію Німеччини на рубежі ХШ—XIV століть у всій різноманітності її географічних (західної, східної) та жанрових варіацій: «Книжка про непосильний тягар благодаті» Крістіни Ебнер (м. Нюрнберг), «Одкровення Лангманн (м. Нюрнберг) та «Об'явлення» Маргарет Ебнер (м. Медінген, Верхній Дунай). Якщо в Частині I зібрано твори домініканок, то в Частині П опубліковано опуси біжинок: послання Христини Штоммельнської до Петра Дакійського VII (околиці м. Кельна) та обрані розділи з «Життя та одкровень» Агнес Бланнбекін (м. Відень). Знайомство з цими текстами дозволить читачеві повною мірою відчути прірву, що розділяла духовний і поетичний світ домініканок, вихованих грандами середньовічної схоластики та містики в ході багаторічного духовного опікування з їхнього боку, і світ біжинок, переважно стихійний, сповнений нестримної фантазії диявольщина та ін.). Всі представлені в цьому томі твори публікуються російською мовою вперше і, за винятком «Життя і одкровень» Агнес Бланнбекін, переведені в повному обсязі, без будь-яких вилучень. пояснити феномени, описані у перекладених текстах. Містична традиція береться як єдине ціле, як сукупність різних, хоч і пов'язаних між собою пластів: літературного, поведінкового, психологічного та богословсько-теоретичного. При цьому використовуються оригінальні розробки вітчизняної фольклористики. Поведінка харизматиків обох статей трактується як спонтанна драматургія в побутовому, повсякденному просторі, як «перформативна практика» себе, яка відповідає пошукам сучасного авангардного театру та здатна збагатити собою його сценічний досвід. Театрознавчі викладки стуляються із загальною теорією культури. В якості корисної добавки до матеріалів, що публікуються в томі, докладно розглянуто унікальний автограф (Rh 159) візіонерки з м. Цюріх Елсбет фон Ойє, який уникнув будь-якої редакторської правки і раніше ніколи не видавався.Всі твори, що публікуються, докладно прокоментовані. Видання забезпечене багатим візуальним рядом: картою розташування жіночих домініканських монастирів Центральної Європи, що розглядаються в ньому, планом типового жіночого монастиря (Отенбах, м. Цюрих), а також змістовними ілюстраціями.