Людина без обличчя — це жахлива розповідь про те, як низький, малодушний оперативник КДБ піднявся до посади президента Росії та за надзвичайно короткий час знищив багаторічний прогрес і знову зробив свою країну загрозою для її власного народу та світу. Обраний як наступник «сім’єю», яка оточувала хворого і дедалі непопулярнішого Бориса Єльцина, Володимир Путін здавався ідеальним вибором для олігархії, щоб формувати її відповідно до власних планів. Раптом хлопець, який стояв у тіні, мріючи правити світом, став публічною особою, і його популярність різко зросла. Росія та захоплений Захід були сповнені рішучості побачити прогресивного лідера своєї мрії, навіть коли він захопив контроль над засобами масової інформації, відправив політичних суперників і критиків у вигнання або в могилу та зруйнував крихку виборчу систему країни, зосередивши владу в руках як журналістка, що живе в Москві, Маша Гессен пережила цю історію на власні очі, і для «Людини без обличчя» вона використала інформацію та джерела, яких не використовував жоден інший письменник. Її розповідь про те, як «безлика» людина проклала свій шлях до абсолютної — і абсолютно корумпованої — влади, має ознаки класики наративної документальної літератури.