Класик вітчизняної фантастики Володимир Михайлов у літературі починав як поет. А від поезії до фантастики – один крок, прикладів цього достатньо. Перший його фантастичний досвід, повість «Особлива потреба», припав на вдалий час. Політ Гагаріна, «Ну, поїхали!», наближення космосу до людини, захоплені натовпи на вулицях… Фантастика відразу з вчорашньої літературної Попелюшки перетворилася на казкову Жар-птах, а фантасти з тісних рамок «літератури другого ґатунку» вийшли на шир. Ціла плеяда чудових майстрів від Єфремова та братів Стругацьких до Гансовського, Савченка, Гуревича, Ларіонова, Буличова (продовжувати можна довго) збагатила фантастичний жанр. І однією з найпомітніших у цьому сузір'ї була зірка на ім'я Володимир Михайлов. Цикл про капітана Ульдеміра належить до кращих творів письменника. Спалах Наднової, який загрожує Землі тотальною загибеллю людства, цілком можливо звести нанівець, погасивши вибухову хвилю розвиненими технологіями майбутнього. Але на околицях зірки є планета Даль, населена вихідцями із Землі. Шанси на вдалу евакуацію її населення гранично малі, і в разі невдалої спроби згорять у полум'ї і Земля, і Даль. Цього разу перед головним героєм стоїть завдання зупинити безумців, які живуть на сусідніх планетах, не дати їм знищити один одного в ядерному вогні. Але ця війна зовсім не схожа на ті, що з давніх-давен ведуть розумні і нерозумні жителі Всесвіту. Домагання володаря планети Ассарт поширюються не так на суміжні території. Йому потрібна чужа історія, щоб перекроювати її за своїм розумінням, ставши володарем часу.