У кого з нас у дитинстві не було плюшевого ведмежа чи собачки? Хто не любив дивитися фільми, герої яких тварини? Хто не мучив батьків нескінченними проханнями завести домашнього улюбленця чи врятувати якогось бідного четверонного волоцюгу? У житті багатьох із нас тварини ставали членами сім'ї — і скільки з ними було пов'язано драматичних історій! Деякі досі викликають почуття сорому. А інші — вдячну посмішку. Про наші стосунки з тваринами Марина Аромштам (вже відома читачам за романом «Коли відпочивають ангели») і написала повість у оповіданнях «Мохната дитина». Насамперед ця книга адресована дітям, які легко виявлять свою схожість із героями оповідань. Але вона припаде до душі і дорослим, які люблять тварин і готові визнати в кішці «людини, що обросла шубою». Так що цю книгу можна читати всією сім'єю. Повість «Мохната дитина» увійшла до шорт-листу премії «Заповітна мрія» у 2009 році.