Класична праця яскравого російського військового мислителя кінця XIX – початку XX ст. Н.П. Міхневича представляє читачам нарис розвитку військової справи протягом кількох тисяч років і аж до початку Нового часу. Автор розглядає тактику та стратегію не ізольовано, а в контексті загальноцивілізаційних процесів. «Стан військового мистецтва цієї епохи служить найкращим показником культури та цивілізації, продуктом яких воно завжди більш-менш було; енергія ж, що виявляється арміями та військами під час війни, – найвірнішою ознакою ступеня міцності держави, представниками сили якої є армії та війська», – пише він.