Отже, я нарешті вибрався з лісу. Озирнувся. І якось мені різко захотілося назад, до гоблінів, вендіго та всяких некрохимерів. З ними легше спілкуватися, ніж із місцевими аристо та духовенством. Добре хоч парочка місцевих богинь намалювала терміновий квест у напрямі, де очікується дуже мала кількість живого народу. Це плюс. А ось те, що цей народ там перейшов у стан невпокійних зомбі - це мінус. Ну нічого, прорвемося, не вперше...