Все навколо тільки й кричать «не втрати себе», але що, якщо ти ніколи себе і знаходила? Аннабелль ледве виповнилося 18, коли вона втекла з дому разом із коханою людиною, пропустивши повз вуха батьківські слова. Позаду — чорна смуга завдовжки в останній шкільний рік, а попереду — справжнє щастя. Так думала Аннабелль. Насправді, все виявляється набагато важчим… Через вісім років вона вирішує повернутися до рідного міста спаленими мостами. Справжнє кохання не така проста штука, а знайти себе дуже складно. Залишається тільки сподіватися, що знайдеться людина, яка неодмінно допоможе цьому.