Це був час Фарадея, Ома, Ерстеда і Вольта — чоловіків науки, які ще не стали одиницями виміру. Це був час Каліостро, Сен-Жермена, Юнга-Мовчазного та Еліфаса Леві - магів і шарлатанів, прославлених і невідомих. Ракети Конгреву падали на Копенгаген, Європа пам'ятала залізну руку Наполеона, ховався у тіні заборонений орден ілюмінатів; у Китаї назрівала Опіумна війна. У найближчому майбутньому тихо булькав лабіринт-лабораторія, вирішуючи долю людства: від троглодитів до метаморфів. І крутилися шестерні Механізму Часу — подвійної спіралі століть.Містика проти науки — хто кого?