П'ять чоловіків і дві жінки стають жертвами корабельної аварії і виявляються на незаселеному острові, населеному сліпими птахами і велетенськими ящірками. Позбавлені води, їжі і надії на порятунок герої вимушені протистояти не лише смерті, що наближається, але і власному минулому, від якого вони намагалися втекти і яке тепер переслідує їх в снах і галюцинаціях, майже невідмітних від реальності. Простежуючи шлях, який кожен з них вибере перед лицем смерті, освітлюючи найтемніші куточки їх душ, Стиг Дагерман (1923-1954) досліджує природу відчуття провини, страху і самотності. Роман, написаний всього за два тижні влітку 1946 року, став маніфестом шведського модернізму і перетворив автора на культового письменника.