Ця книга про дитячі роки Івана Грозного, першого російського царя. У своїх листах до князя А. Курбського він не раз пише про те, що у нього не було дитинства: його відібрали бояри, що боролися за владу. Втративши батька в три, а матері - у вісім років, він до повноліття терпів негаразди і тиранію бояр Шуйських та їх поплічників. Кожного, до кого дитина тяглася серцем, чекала опала або смерть, і сама вона неодноразово була на краю загибелі.Трагічні події життя царського отрока дозволяють зрозуміти характер та особливості правління Івана IV.