«Олександре Степановичу, — сказав Горький увечері після вечері, коли про все на світі було вже переговорено, а чай з малиновим варенням випить, — ви, я знаю, людина, яка ставить під сумнів будь-яке спостереження. Тим не менш, чи не здалося вам, що сьогодні вночі в будинку академіка Павлова Івана Петровича дико вив собака?» Їм не здалося. Завиєш тут, коли… Втім, ця історія не випадково відбувається у Страсну п'ятницю. Мабуть, немає більш слушного дня, щоб обміркувати: що ж таке насправді робити добро. Щохвилини думати про науку? Про службу Батьківщині? А якщо зло? Як із ним боротися? Вибухати, корчувати, прати з лиця землі? А раптом ви помилилися і добро і зло раптово поміняються місцями? Нехай ці питання долають теоретиків, а знаменитий фізик Олександр Степанович Попов — людина практичного складу. Він завжди знає, що робити.