Андрій Острогін хотів лише пограти у страйкбол. Звідки йому було знати, що під час гри він перенесеться в паралельний світ, де колись була високорозвинена цивілізація, а тепер… Тепер там діється чортзна-що! Точніше - не чорт, а ті самі боги-суперники Арагорн і Артас, які звалили в одну купу кіберів і паровози, мечі і гармати, людей і ельфів і кинули в цю пекельну мішанину Андрія, сподіваючись вдосталь розважитися. Але не тут було. Острогін зовсім не збирався танцювати під дудку богів. Він пішов у найманці, щоб з автоматом напереваги або з мечем у руках, у компанії ельфа чи кібера, в обіймах гноміхи чи дівчини-кішки, за допомогою науки чи магії, але відстояти свій новий світ. Чого б це йому не вартувало!