«Я – лейтенант поліції, зараз перебуваю у відставці. А раніше під моїм командуванням знаходився взвод детективів, вісімнадцять осіб. Наша ділянка була однією з найнеспокійніших у місті. Я звільнився, бо набридло... Крадіжки зі зломом, пограбування перехожих, пограбування, зґвалтування, підпали, дрібні злочини, шахрайство, підробка, вбивства сокирою, кинджалом, викидним ножем, ножем для колки льоду, за допомогою отрути, пістолета, ударом лоп , Молотка, бейсбольною битою, кулаком, придушення мотузкою, злочинні діяння та злочинне бездіяльність – все це втратило для мене свою первісну романтичну привабливість. З часом все на світі приїдається ... Насправді шкодую я лише про одне. Мені жодного разу не довелося розслідувати справу, яку я б не зміг розкрити. Я ніколи не зустрівся з ідеальним злочином...»