«Вона сама не помітила, як сказала: «Так». Потім навіть сама не могла зрозуміти, чи це було усвідомлено, чи спрацював ефект несподіванки. Як би там не було, позитивна відповідь прозвучала, і закрутилися приготування. Спочатку вирішили просто зареєструватися - дотриматися формальності, щоб запустити механізм бюрократії: все-таки шлюб з громадянином іншої країни - річ особлива, яка вимагає вступу в тісні відносини навіть не з однією, а з двома державами. Розпишуться, а весілля зіграють згодом. І не просту, а неодмінно грандіозну, щоби запам'яталася на все життя. Вона сподівалася, що запам'ятає красу, романтику та кохання. Він сподівався, що забуде дірку в бюджеті, в яку погрожували вилитися її спогади…»