Серце Джеани розривалося від горя. Два великі воїни, два улюблені нею людини, з волі злих богів і ще більше злих людей зійшлися в жорстокому поєдинку. Позаду залишилася їхня спільна перемога в ущелині, повній золота, і та шалена ніч карнавалу, коли за їхніми життями прийшли суворі воїни пустелі. Вони встали тоді пліч-о-пліч і перемогли. А попереду? Попереду могла бути лише смерть одного з них і загибель того світу, який подарував їм дружбу та наповнив світлом їхні дні. А над планетою Джеани знову зійшли два місяці, яким поклонявся її народ – народ мандрівників, ізгоїв та мудреців. Але й інші народи. Кривавою лавиною обрушилися їхні орди на стіни міст Аль-Рассана…