«Льоночка вже котрий день була в піднесеному настрої. Треба ж вона півроку мучилася, ні на що не наважуючись. Їй здавалося, що в клуби знайомств звертаються тільки старі моторошні потвори, на яких жоден пристойний чоловік не посоромиться. А до 30 років туди і потикатися нема чого – засміють. Правда, тридцятник їй стукне саме через рік, давно час дітей народжувати. Тож час підтискає. Добре, що вона хоч трохи подолала безглуздий комплекс „синього панчохи“. Правда, і матуся їй у цьому допомогла, як доньку пилила, щоб та не позіхала, не втрачала свого часу. А то працює бібліотекаркою, у жіночому колективі, мужиків навколо немає і не передбачається навіть як клієнти, сильну стать книжки майже не читає, напевно, все Інтернет замінив…»