Пізній вечір застав Адрієн на радіо — вона знову бавила його за своїм робочим столом. Думки її знову і знову поверталися того пам'ятного вечора, коли Крістофер підвіз її додому, а його поцілунки викликали бурю палких почуттів. Після того як Адрієн відчула пружні м'язи його тіла, вона могла з упевненістю сказати, що ніхто і ніколи не хвилював її, як Крістофер, і що він, мабуть, міг би збудити в ній найнеймовірніші бажання та відчуття. І в той же час він лякав її. Вона намагалася обходити стороною самовпевнених чоловіків, що блищали переможною усмішкою, здатних завдати душевного болю.