Радянський Союз розвинув значні снайперські сили до 1939 року, але надзвичайна майстерність і хитрість, продемонстровані фінськими снайперами під час Зимової війни, змусили Радянський Союз вжити нововведень. З іншого боку, німецька снайперська стрільба страждала від недостатньої стандартизації зброї та нестачі стрільців, які використовувалися на початку Великої Вітчизняної війни (1941-45). У конфлікті було небагато героїв, але з обох сторін снайперів обожнювали – особливо з радянської сторони, набуваючи майже міфічного статусу.

Окрім традиційної затворної зброї, обидві сторони використовували кілька видів напівавтоматичної гвинтівки, такої як SVT-38 і Gew 41. Пропонуючи більшу вогневу міць за рахунок великої точності, така зброя мала б великий вплив у післявоєнному світі. Повністю ілюстроване це захоплююче дослідження досліджує розвиток снайперської зброї та техніки на Східному фронті Другої світової війни.