Довгі, довгі роки Дахар спав. У його кальдері виросло велике процвітаюче місто, а саме він обзавівся короною з фортечної стіни, що захищала його мешканців від злісних сусідів. Стукали кирки в шахтах, багатів король. Маги будували підступи один одному, а в шинках рікою лилося пиво і лави торговців ломилися від усіляких товарів чужоземних купців. Усі прагнули сюди, всі хотіли торкнутися великого багатства. Однак, у солодкій дорозі нескінченного процвітання ніхто не помітив маленької, зовсім незначної дрібниці. Дахар прокидався.