Років, пам'ятаю, о восьмій я був якось на озері Мічиган. Я грав із дівчинкою, ми будували замки з піску, а потім вона зайшла у воду і не вийшла. Коли тобі вісім років і таке трапляється, це буває нерозв'язною загадкою. Дівчинка так і не вийшла на берег, її не знайшли. Перша зустріч зі смертю так і залишилася для мене таємницею. Одного разу в 1942 році я проводив свої щоденні досліди зі словами — просто записував прийшли на думку слова. Записував іменники. Написав "Озеро" і замислився: "Звідки взялося це слово?" І раптом у моїй пам'яті з'явилися пісочний замок на березі і маленька світловолоса дівчинка, яка увійшла у воду і не вийшла. Через дві години у мене була готова розповідь. І коли я ставив крапку, у мене з очей текли сльози. Мені стало зрозуміло, що нарешті, після десятирічних зусиль, я написав щось варте.