У книзі вперше робиться спроба відновити історію рецепції класичної музичної спадщини в радянську епоху. Її матеріал складають як музично-критичні та музикознавчі роботи, так і політичні документи, музичні, літературні та кінематографічні твори, джерела з історії радянського театру, різними засобами інтерпретують смисли класичної музики. Розглядаються принципи та механізми здійсненої в радянську епоху «редукції» класичної спадщини, її вплив на сприйняття музики масовим слухачем і на само радянське мистецтво, роль у набутті ідентичності «радянська культура». Аналізується історичний контекст, у якому відбувалося омасовування «музичної класики» в радянській культурі та формування того її образу, який у масовій свідомості багато в чому залишається дієвим і сьогодні.