У книзі знаменитого італійського політичного філософа, професора Прінстонського університету (США) Мауріціо Віролі висувається та обговорюється ідея, що Італія – країна вільних політичних інститутів – стала країною сервільних придворних із Сільвіо Берлусконі як свого государя. Відштовхуючись від класичної республіканської концепції свободи, Віролі показує, що народ може бути невільним, навіть якщо його не гнітять. Цей стан несвободи виникає внаслідок підпорядкування довільної чи величезної влади людей на кшталт Берлусконі. Автор стверджує, що навіть якщо влада людей такого типу встановлена легітимно і за народом зберігаються його базові права, просте існування такої влади робить тих, хто підкоряється їй, невільними. Більшість італійців, які наслідують свої еліти, позбавлені мінімальних моральних якостей вільного народу – поваги до Конституції, готовності дотримуватись законів та виконувати громадянський обов'язок. Натомість вони виявляють такі риси, як сервільність, лестощі, сліпа відданість сильним, схильність брехати і т.д. Книга представляє інтерес для соціологів, політологів, істориків, філософів, а також широкого кола читачів.