Довго наші герої ходили навколо та біля славетного міста Золотоуста. Можливо, це й правильно: безглуздо потикатися з голими руками в ліс, де за кожною ялинкою може підстерігати "синяк", тим більше "шустрый"... Але рішення прийняте, цілі зрозумілі, завдання визначені, засоби готові: чотири квадроцикли п'ять карабінів, цинк патронів та раціон на десять днів за нормативами ще Радянських прикордонних військ... Ну, за роботу, товариші! Загін вирушає в гори Таганаю, де чекають круті стежки, кам'яні осипи, туристичні притулки, можливо - трофеї ... Все, все, не спойлеруватимемо! Скажімо лише словами Рибака (літописця рейдового загону "туристів-мілітаристів):" - Мародерка - це коли ти шмонаєш труп не тобою вбитого. А якщо ти його сам убив – це вже не мародерка. Це збирання трофеїв. Тож: трофейній команді - побудуватися! За мною, без пісень. Бо з піснями – це вже блюзнірство. А ми суворо у справі."