У книзі Е. Нетесової правдиво розказано про життя та долю жінок знедолених суспільством, яке по суті і штовхнуло їх на цей шлях. Плутанки… нічні квіти розгульної бездухівщини. Але ... іншим пощастило змінити свою долю та спосіб життя. Нехай не всі повернулися до нормального життя. Не всім пощастило. Але ж і суспільство одужує не одразу. Поступово позбавляється хвороб. А з ними викорінює і моральні виразки. Наш сьогодення не простий, саме тому є серед нас плутанки. Чи у всьому винні лише вони? Та й чи винні вони перед нами? Швидше, наша байдужість, а часом озлобленість і черствість штовхають жінок на останній крок. Адже розпусницями не народжуються. Інакше не прагнули б плутанки вирватися з панелі і знову знайти нормальне людське життя. Ця книга про помилки та прикрощі. Вона змушує замислитись кожного читача, і не тільки замислитися, а й подивитися на себе збоку. А чим допомогти, щоб цього не сталося?