Молодильне яблуко було викрадено. І коло підозрюваних постійно розширюється. Костянтину Іголкіну належить провести розслідування, адже він нікому не довіряє ні ордену, ні бюро, ні навіть своїм близьким. Уривок: - Чому ти не береш слухавку? Тепер доводиться через персональний портал викликати тебе. — Дівчина насупила брови, і її голос був суворим і вичитуючим.— А це ти… — втомлено зітхнув Костя. — Взагалі мені колись і в мене справи. Чого тобі, Варваро? — У мене теж справи… термінові. А твої почекають. — Мої завжди чекають, якщо це стосується тебе… Давай скоротимо наше спілкування до мінімуму? Перейди одразу до справи,— він роздратовано провів долонею по обличчю.— І ти мене не запросиш? — її запитання пролунало вимогливо.— Знаєш, немає бажання. Тоді, може, я накажу своїм штурмувати сьогодні твій клуб? — це прозвучало як загроза. Костя стиснув щелепу, долоні стиснулися в кулаки, потім він знову провів долонею по обличчю, і сказав: — Добре, проходь.— Ти повинен сказати: «Ласкаво просимо».