Ця повість написана мною 13.12.12 на Уралі, коли я там перебував у засланні, на паперових носіях у чотирьох частинах і одна, мабуть, загубилася, як не намагався згадати про що там було марно. Але від цього книга не втрачає свого сенсу, суперактуальна для нашого дня і її буде приємно почитати не тільки хитромудрим ботанікам або любителям бойовиків, але і для людей для яких часи СРСР це щасливе минуле, і воно ще може повернутися якщо піднапружитися зараз. Загальний посил приблизно такий. Капіталізм рано чи пізно програє соціалізму і розпочнеться справжній розвиток науки та промисловості. Звання людина знову звучатиме гордо. Зараз якщо ти не мільярдер, то вважай живеш у борг, на тому світі ставлять прогули, і нічого фактично у тебе немає, все працює тільки проти тебе і час теж. Чесно не люблю читати книг, тим більше фентезі, але коли редагував цю повість, то забув про все на світі, перемістився в зовсім інший світ, водночас дуже схожий на наш.