—Тепер ти моя, — і його голос відгукнувся в кожній клітинці тіла Меланьї. - Не жалкуєш? Ведуня дивилася на нього без страху, її давно тягла магнетична сила Богдана, і тепер вони з'єдналися, про що тут шкодувати? — Дивись сам не пошкодуй, — вона задерикувато посміхнулася і повільно провела рукою його мускулистим торсом. Вона світла відьма, він сильний чаклун, життя закрутило їх у своєму вихорі, піддаючи випробуванням на міцність. Чи зможуть дві сили вжитися під одним дахом, чи збережуть своє кохання, чи будуть вірні собі та один одному?