Цілих два роки я була щаслива заміжня. А сьогодні я дізналася, що коханий чоловік зрадив нашу сім'ю. Мій світ звалився… Мені не залишається нічого, окрім боротьби за себе. Але якою буде ціна перемоги... — Андрію, ти сам, своїм вчинком, зруйнував нас! Як давно це продовжується? Ще й із мамою нещастя. — витираю долонькою мокрі щоки. Мені нестерпно боляче. Якийсь сюр, а не реальність, вона давить на мене, як бетонна плита. — Ти певна, що хочеш знати відповідь? — його губи промовляють слова твердо та жорстко. - Віка, навіщо ти приїхала туди? — уже гарчить, сердиться на мене за самовільство. - Обіцяю, я допоможу. Але натомість, ти залишишся зі мною. - Припечатує словами, не залишаючи мені вибору. Усьому є межа, я вистою. Зберу своє життя заново, по осколках і крихтах.