У Дуга Світека і так життя не цукор: один брат служить у В'єтнамі, у другого кримінальні нахили, з батьком взагалі краще не сперечатися – одразу вріже. І тут ще переїзд у безглузде містечко Мерісвілл. Але в Мерісвіллі на Дуга чекає не тільки чуже, болісне і гірке, а й по-справжньому прекрасне. Так, наприклад, він побачить гравюри Одюбона і почне малювати, візьме участь у бродвейській постановці, а головне – познайомиться з Ліл, у якої найзеленіші очі на світі. »(Але головний герой змінився, в «Битвах» Дуг Світек грав другорядну роль). Як і в першій частині, Гері Шмідт досліджує життя звичайної американської сім'ї наприкінці 1960-х рр., у період історичних потрясінь та воєн, міжпоколінських розривів, потужних громадянських рухів та зламу звичного життєвого укладу. Війна у В'єтнамі та Холодна війна, громадянські протести та рух «дітей-квітів», домашнє насильство та патріархальні цінності – це не просто історичні декорації, на тлі яких відбувається дія книги. У «Поки що нормально» подих історії торкнувся кожного персонажа. І кожному належить розібратися з тим, як йому тепер жити далі. Проте «Поки що нормально» – це не історична повість про події півстолітньої давності. Це насамперед книга для підлітків про підлітків. Восьмикласник Дуг Світек, хуліган та двієчник, уже багато чого дізнався про суворість та несправедливість життя. Але в той момент, коли здається, що виходу немає, Гері Шмідт як справжній гуманіст приходить на допомогу герою. Для Дуга знайомство з роботами американського художника Джона Джеймса Одюбона, роздуми над гравюрами, ретельне копіювання робіт майстра стали ключем до відкриття себе і світу. А відчайдушні та, на перший погляд, приречені на невдачу спроби зібрати воєдино розпродані гравюри з книги Одюбона – першої справжньої перемоги. На цьому шляху Дуг Світек зустрів нових друзів і перше кохання. Гері Шмідт пропонує перевірений часом рецепт: мистецтво, дружба і кохання, і ми сподіваємося, що він допоможе не лише героям книги, а й читачам. почуття гумору – незмінні складові всіх книг Гері Шмідта.