Було це чи буде… Але, коли на суші правили аж ніяк не ссавці, коли на Землі існувало лише два величезні материки, на одному з них, що називається Олатамою, роль людства зводилася до ролі домашніх чи промислових диких тварин. Їхня праця, їхнє тіло — все покірно віддається на благо високорозвиненої, хоч і нечисленної цивілізації. То чому ж князь великого григстанського народу заходився винищувати важливий в екосистемі примітивний вигляд, такий схожий зовні на народ, що панує на континенті? Чи є надія і сенс прагнути більшого? І іноді… Що вибрати «між боєздатною армією та жінкою», чи є сенс вибирати «шлях в один бік, зате гарними місцями»? Чи можлива красива легендарна казка про Еру Рівноправності там, де смерть від стихійного лиха та чужої руки прирівняні одна до одної.