Результатом багаторічних досліджень архієпископа Василя (Кривошеїна) стала фундаментальна монографія «Прп. Симеон Новий Богослов (949-1022)», що вийшла в 1980 р. в Парижі одночасно російською та французькою мовами — перший у російській церковній науці систематичний виклад містичного та догматичного богослов'я прп. Симеона. У передмові Василь (Кривошеїн) зазначає, що метою даної праці було «дати живий, об'єктивний, добре документований словами самого прп. Симеона і, особливо, правдивий образ великого святого, доступний широкому колу освічених читачів… а не лише професійним візантологам, або тим більше лише конфесійним полемістам». Безперечна заслуга архієпископа полягала в тому, що йому вдалося уявити найтісніший зв'язок безпосереднього духовного досвіду прп. Симеона з догматичним вченням православної Церкви, а також внутрішню єдність його умогляду. Василь (Кривошеїн) дійшов висновку, що у центрі богословського бачення прп. Симеона знаходиться Втілення, яке «є головним джерелом обожнення людини, воно також є основою Євхаристії, яка отримала у прп. Симеона те місце у чернечому житті, якого», на думку архієпископа, «не мала у давніх аскетичних письменників».