«Тор стояв обличчям до лиця до Гвендолін з мечем у руці, все його тіло тряслося. Озирнувшись, він побачив, що обличчя всіх присутніх – Алістер, Ерека, Кендріка, Штеффена та багатьох його співвітчизників, людей, яких він знав і любив – спрямовані на нього в ураженій тиші. Він був по інший бік битви. Нарешті, Тор все усвідомив. Пелена з його очей опустилася, тому що слова Алістер все ще звучали в його голові, надаючи йому ясності. Він - Торгрін, член Легіону, член Західного Королівства Кільця. Він не солдат Імперії. Він не любить свого батька. Він любить усіх цих людей. Найбільше він любить Гвендолін...»