Ті шанувальники Теуна Мареза, які знайомі з його серією «Шляхи Толтеків», спочатку будуть здивовані несподіваною селф-хелповською спрямованістю книги «Ох це щастя». Але і їм не варто з подивом відкладати її убік. Адже без того, про що пише Теун тут, неможливо слідувати Шляхом, не спотикаючись про кожну купину. Бо як далеко ми не просунулися — насправді ми там, де наша слабка ланка. А скільки їх у кожної людини, яка живе на Землі! «…Нікого з нас ніколи не вчили тому, що означає бути чоловіком чи жінкою. Про розумну співпрацю ми знаємо ще менше. У сучасному світі лише небагато людей усвідомлюють, що… в кожному чоловікові є прихований жіночий початок, а в кожній жінці — чоловічий». Проблема полягає в тому, що вони ніколи не усвідомлюють, що всі оточуючі — просто наші дзеркала». , прагнення дізнатися щось нове». «…Наші недоліки — лише нерозвинені потенційні здібності. Це означає, що їх можна використовувати як шлях до сили та білет до свободи. Відмовляти собі в недоліках — значить відкидати частину своїх потенційних можливостей». по роботі, з начальством і, нарешті, найголовніше — із самим собою.