І знову «попаданець»… Прокидаюся. Деякий час лежу, не розплющуючи очей і прислухаючись до себе. Дивно. Нічого не болить, немає навіть позивів до звичайного ранкового кашлю, який будить мене щоранку, змушуючи схоплюватися і бігти у ванну, щоб відкашлявшись і звільнивши горло від гадості, що скупчилася за ніч, остаточно прокинутися. Немає болю, що тягне справа, внизу живота, через хвору нирку. Намацую під ковдрою свій живіт, і трохи підігнувши коліна, проминаю його, боячись відчути біль. Навіть дивно. Мабуть, сьогодні дуже щасливий день, до того ж субота, і в мене нічого не болить…