«Той небіжчик у бухточці, за кілька футів від мене, наскільки можна було розрізнити, застряг під причалом, що згнив. Руки розкинуті, ноги гойдаються на воді – хтось помітив, що він схожий на Христа… На той час, коли я повернувся на берег, якраз набили два чорні гумові мішки для трупів, застебнули блискавки і тепер укладали мішки в «Швидку», що під'їхала. . Труп зник, згинув у цих мішках. Вроздріб, треба думати. Я точно не знав. «По мішку для кожної. Більше пошани», – упустив хтось. Для кожного? Руки? Ноги?»Під старим причалом виявлено утопленник. Що це – нещасний випадок чи вбивство? Як пов'язаний старий волоцюга з відомим репортером та російською мафією? Старий друг поліцейського Артема Коена стверджує, що на місці вбитого мав бути він. Арті береться за справу, не уявляючи, який клубок таємниць йому доведеться розплутати. Деякі ниточки тягнуться далеко в минуле, і Арті знову доведеться обирати…