«Зміна добігала кінця. Герман сидів у прозорій яйцеподібній кабіні і стежив за шкалою, що світилася, по якій ліниво переміщалася тонка червона смужка. Іноді вона починала смикатися, пориваючись вискочити за межі безпечної зони. Тут-то і потрібно втрутитися оператору - натискаючи потрібні кнопки, він повинен був відновити рівновагу процесу. Ось тільки якого процесу? Про це Герман, незважаючи на всю свою вченість, міг лише здогадуватись. Гігантська автоматична лінія, переналагоджуючись, випускала сотні видів різної продукції. Що робити в даний момент? Це вирішував суперкомп'ютер, який до тонкощів знає ринкову кон'юнктуру. Він ніколи не помилявся – чи варто було операторам забивати собі голову чужими проблемами?..»