У роботі показано, що складання в 17/18 століттях фальшивої історії, яка стала в 19 столітті офіційною, і замовчування Нової хронології в даний час підпорядковане одній меті. Нею є – утвердити невірну думку, що управління у суспільстві завжди будувалося на несправедливому «праві приватної власності», тоді як правління за справедливим (соціалістичним) принципом «кожному з праці» було лише невдалим експериментом у Росії 20 століття. Насправді навпаки: справедливе правління тривало довше, ніж несправедливе.