Того зимового вечора вона побачила шовкову сукню, створену кров'ю.Алана в дев'ять років зіткнулася віч-на-віч із серійним убивцею. Через десять років вона вже забула про це, насолоджується студентством, роботою і теплими днями літа, поки на неї не нападає чоловік, якого неабияк випив, якого вона випадково вбиває. Розпалюється внутрішня боротьба доброго та поганого, правильного та неправильного. У неї не було ворогів, але були заздрісники, які раптово дають про себе знати. Чи вистачить у неї сил не зануритися в них? А чи варто взагалі боротися? Містить нецензурну лайку.