Людина – великий майстер сама собі створювати проблеми. А щоб жити щасливо, достатньо зрозуміти: усі свої складнощі ти організував особисто. Так і сталося з Таїсією Жуковою. Вона звернулася до агентства Макса Вульфа із проханням знайти її матір. Та нібито відлетіла за кордон, де їй запропонували роботу в театрі та зйомки у кіно, коли Таїсії було чотирнадцять. У дівчинки залишилася няня, особистий педіатр, квартира у центрі міста та розкішна дача. Довгі роки мати надсилала листівки до свят та дорогі подарунки. Нещодавно няня померла, Таїсія, що подорослішала, залишилася сама і хоче зрозуміти, де її мама і чому досі не повернулася. Лампа та Вульф погоджуються допомогти Жуковій, і що ж вони з'ясовують? А те, що сама Таїсія Михайлівна Жукова померла багато років тому від дифтериту, коли їй виповнилося дванадцять місяців! Євлампія і Макс виявилися втягнутими в чужу погану гру, розслідування мало не зайшло в глухий кут, але зрештою клубок розплутаний… Романова постаралася забути цей досвід, як страшний сон. Адже якщо не хочеш, щоб твоє життя пішло під укіс, ніколи не спілкуйся з тими, хто пустив під укіс життя своє. Її творчість наповнює серця і душі світлом, оптимізмом, радістю, впевненістю в завтрашньому дні! «Донцова неймовірна роботяга! Я не знаю жодного іншого письменника, який би стільки працював. Я ставлюся до неї з повагою як до зразка письменницької працьовитості. Жінки потребують психологічної підтримки та отримують її від Донцової. Я й сама свого часу прочитала кілька романів Донцової. Її читають дуже різні люди. І дуже зайняті бізнес-леді, щоб на якийсь час вимкнути голову, і домогосподарки, які мають перерву 15–20 хвилин між відвести-забрати дітей». – Галина Юзефович, літературний критик.