«Золоті порошинки сонця танцювали на високих дахах вілл, на купальних будках, на голих дитячих спинках, на іржавій коробці з-під сардинок, що валялася на піщаному бугрі під очеретом. І таке воно міцне було, це липневе сонце, так сяяло, переливалося, іскрилося, що тільки в темних окулярах можна було розгулювати сліпучо-світлим пляжем…»