У житті Олександри було багато сумних подій, але вона ніколи не втрачала віри в себе та своє майбутнє. Але після смерті Артема, з яким Саша прожила 8 років, її тендітна рівновага похитнулася. Вона не спромоглася попрощатися з коханим, від чого всередині з'явилася порожнеча, яку не заповнити роботою. Сашко, як і раніше, живе з вірою в серці, але з надламаною душею, не розуміючи, куди йти далі. Одного сонячного ранку її будить телефонний дзвінок, після якого її життя переходить з режиму автопілота на «ручне керування». Сашко летить до Англії на весілля найкращої подруги. Там вона не тільки згадає, як бути коханою в колі близьких, а й зрозуміє, як подолати те, з чим вона намагалася впоратися протягом двох нескінченно довгих для неї років. Що чи хто підстьобне її жадібно проживати щодня?…