Мене звуть Евелін. Я зустріла Девона і закохалася в нього з першого погляду. А за кілька тижнів він почав стосунки з моєю найкращою подругою. Я ніколи не робила жодних кроків, а просто спостерігала, як вони почали будувати спільне життя. Була свідком того, як їхня родина росла, була подружкою нареченої на весіллі та хрещеною мамою дітей. Весь цей час я страждала по ньому, стаючи свідком того, як він став ідеальним чоловіком та батьком. І ніколи не заздрила. Навіть не сердилась, що у кращої подруги був той єдиний чоловік, якого я хотіла. Просто змирилася з життям без його кохання, але, як і раніше, залишалася частиною життя Девона. Одного жахливого дня моя найкраща подруга померла. Вона померла, і всі ми щосили намагалися жити без неї. Повільно, поступово біль йшов, і наші очі розплющились. Девон нарешті побачив мене. Це історія про другий шанс та вибір. Це історія про те, як змінилося моє життя без Олівії.