Не було б ні шедеврів Леонардо да Вінчі та Мікеланджело, ні блискучого політичного цинізму Макіавеллі, ні всієї епохи розквіту наук і мистецтв, часу створення геніальних творів живопису, літератури та філософії. Не було б, якщо Якось збирач старовинних рукописів Поджо Браччоліні не натрапив у монастирській бібліотеці на якийсь старовинний манускрипт…Так була виявлена Луемія, що вважалася досі втраченою, поема «Про природу речей», що пролежала в забутті сотні років. життя, заперечувала релігійне святенництво і мракобісся. Вона вплинула на формування світогляду Галілея та Фрейда, Томаса Джефферсона, Дарвіна та Ейнштейна. Відродження поеми з небуття змінило хід європейської історії. Але як це сталося?