Хочу сказати як би, що, незважаючи на те, що цей твір написано про прогеймерів, які вбивають своє життя в іграх. І в цій книзі як би вони герої, начебто. Це не тому, що я їх вважаю героями, і я не особливо пишаюся ними. І сам я прогеймер не є. Просто вирішив зробити їх головними героями, от і все. Без особливих вагомих причин. Не тому що я їх вважаю всіх геніями, хоча багато людей зловживають стратегіями, мають нехилий тактичний талант насправді, на дуже високому рівні. Просто це книга, проста КФ. Мета написання оповідання, просто написати гарне оповідання, як завжди, але не більше.