Коротше, манав я такі ісекаї! Драл того, хто це придумав довго і в усіх позах! Гробаний фронтир, мало мене не вбив - тричі! А насамкінець я ще й спинозавру чаполах зі смаком льоду відважив. Тепер ми друзі та кореша. А ще, у мене не один клятий клинок, а два! Вони як дві палички твікс, лише злі та мріють контроль над тілом відібрати. А так нічого. Жити можна. Прокляття теж у комплекті, але я його героїчно перемагаю.

Звертаюся до тих виродків, і зокрема до Кладу. Що ви думали, я про вас забув? Нема хлопців. Я пам'ятаю про вас. Чекаю з нетерпінням на зустріч. Ваш Олексій Буря.

***Повністю