«Липочка (сидить біля вікна з книгою). Яке приємне заняття ці танці! Адже як добре! Що може бути чудовіше? Приїдеш у Збори або до когось на весілля, сидиш, натурально – вся в квітах, одягнена, як іграшка чи картинка журнальна; раптом підлітає кавалер: «Достойте щастя, пані!» Ну, бачиш: якщо людина з поняттям чи армійською якою – візьмеш та й примружишся, відповідаєш: «Дозвольте, із задоволенням!» Ох! (Зі жаром) оча-ро-ва-тельно! Це просто розуму незбагненно!..»