Мрія веде, рятує і підносить людину. Так тендітна Саня поступово будувала будинок своєї мрії. Крізь пороги та вир 90-х років – відповідно до тих правил, які прищепили їй батьки. Вибрала гідного чоловіка, народила йому дитину і виживала, намагаючись берегти своїх близьких... Раптом вона відчула себе ніким, просто дружиною та мамою, придатком до чоловіка та сина. Вчорашня студентка, педагог, що не відбувся, літератор, який не склався. Розумна, незалежна Олександра поступово зникала, перетворюючись на бліду тінь на сірій стіні… Але блакитна мрія про будинок, що ширяє над хмарами, знову наповнила вітром вітрила надії, і життя молодої жінки змінилося…