У два великі кроки виявляється поруч і нависає наді мною, притискаючи до стінки. Я як кролик під удавом! Причому цей удав теж має хвіст! Опускаю очі вниз і бачу, що ця штука продовжує стовбурчитися зі штанів, і загрозливо тицяє прямо мені в стегно! - Не тикайте в мене цим! Я не хочу заразитись! — Продовжую кричати, штовхаючи долонею його в груди. Але це, звичайно, ніби намагатися підсунути гору! Бос швидко накриває своєю потужною лапою мої губи і повільно опускає голову до мого обличчя. Тепер я навіть відчуваю його прохолодне дихання на своїх палаючих щоках… Буду коротким. Мене звуть Ася Баранкіна і я, з чистого випадку, стала секретаркою нашого крутого боса. Але хто ж знав, що він попадає з іншої галактики!? І тепер саме я маю допомогти йому повернутися додому.